Микола Павлович Марчук: Поет і Прозаїк Українського Відродження
Біографія
Микола Павлович Марчук народився 19 грудня 1944 року в м. Бердичів Житомирської області. У 1962 році закінчив Бердичівську середню школу №2. Після школи працював на заводі "Прогрес" у Бердичеві. У 1963-1966 роках служив в армії.
Після демобілізації повернувся до Бердичева і ив до Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка, який закінчив у 1971 році за спеціальністю "українська мова та література".
Творча діяльність
Літературну діяльність розпочав у студентські роки. Перші вірші були опубліковані в обласних газетах Житомирської та Вінницької областей. У 1975 році видав свою першу збірку віршів "Струни серця".
Згодом побачили світ збірки: "Відгуки рідної землі" (1977), "Далечінь" (1981), "Поезії" (1984), "Неспокій" (1986), "Сутність" (1989), "Завжди з тобою" (1991), "Обереги" (1993), "Чари слова" (1994), "Заручини" (1996), "Свідчення" (1999), "Послання" (2000).
Окрім поезії, М. П. Марчук писав і прозу. У 1992 році вийшла друком його перша повість "Чужі похорони", а в 1994 році побачив світ роман "Жива вода".
Художні особливості
Твори Миколи Марчука характеризуються глибоким ліризмом, тонким ліризмом та щирістю. Його вірші відзначаються музичністю, м'якістю образів та філософським змістом. У прозових творах автор розкриває проблеми людської долі, людських взаємин та історичної пам'яті.
Тематика творів
У своїх творах Микола Марчук звертається до проблем національної історії, рідної мови та культури, звеличування краси української природи, а також оспівування кохання та людської доброти. Його твори перекладені багатьма мовами.
Відзнаки
Микола Марчук був членом Національної спілки письменників України. За свою творчість удостоєний літературних премій: імені Богдана Хмельницького (1994), імені М. В. Гоголя "Тріумф" (1995), Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди (1999).
Вшанування пам'яті
Микола Павлович Марчук помер 20 листопада 1999 року в м. Могилів-Подільський Вінницької області. Похований на місцевому кладовищі. На будинку, де він проживав, встановлено меморіальну дошку.
21 грудня 2004 року Бердичівському педагогічному коледжу присвоєно ім'я М. П. Марчука. У 2014 році в Бердичеві відкрито пам'ятник поету.
Микола Павлович Марчук був яскравою особистістю та талановитим письменником, який зробив значний внесок у розвиток української літератури. Його твори й досі хвилюють читачів своєю щирістю, ліризмом та любов'ю до Батьківщини.
Поширені питання
- Коли і де народився Микола Марчук?
- Яку освіту він отримав?
- На які теми писав свої твори?
- Яких літературних премій удостоєний Микола Марчук?
- Де похований письменник?