Історична довідка
Великобугаївська волость – колишня адміністративно-територіальна одиниця Київського повіту Київської губернії. Перша письмова згадка про волость датується 1628 роком.
Географічне положення
Волость займала південно-східну частину Київського повіту. Її кордони проходили по річках Дніпро та Віта, на сході вона межувала з Володарським повітом Київської губернії, на заході – з Київським повітом Київської губернії.
Адміністративний поділ
До складу Великобугаївської волості входило 32 поселення, у тому числі 24 села, 7 хуторів та 1 урочище. Найбільшим населеним пунктом була Велика Бугаївка, де знаходився волостний центр.
Населення
За даними на 1880 рік, населення Великобугаївської волості становило 11 000 осіб, з яких 5 600 – чоловіки та 5 400 – жінки.
Економіка
Економіка волості базувалася на сільському господарстві. Основними культурами, що вирощувалися селянами, були жито, пшениця, ячмінь, гречка та кукурудза. Також в волості було розвинуте тваринництво, зокрема розведення великої рогатої худоби, свиней та овець.
Освіта
У волості діяло 10 початкових шкіл, у яких навчалося близько 500 учнів.
Медичне обслуговування
Для забезпечення населення медичною допомогою у волості працювала одна лікарня на 25 ліжок та кілька фельдшерсько-акушерських пунктів.
Ліквідація волості
Наприкінці 1880-х років Великобугаївська волость була ліквідована. Більша частина її земель була приєднана до Великодмитрівської волості, а село Крушинка – до Глеваської волості.
Великобугаївська волость – історична адміністративно-територіальна одиниця Київського повіту Київської губернії, яка проіснувала з 17 століття до кінця 19 століття. Волость відігравала важливу роль в економічному та соціальному розвитку регіону.
Часто задаються питання
- Коли була заснована Великобугаївська волость?
- Яка територія входила до складу волості?
- Якою була чисельність населення волості?
- Чим займалося населення волості?
- Коли була ліквідована Великобугаївська волость?