IMGEX

«Правила для управления имениями по утвержденным для оных инвентарям», більш відомі як Інвентарні правила (1847—1848): Положення про селянський наділ та єдині повинності поміщицьких селян України, Білорусі та Литви

Наприкінці ХІХ століття в Російській імперії існувала поміщицька система землеволодіння. Селяни перебували в кріпосній залежності від землевласників, сплачуючи їм повинності, обробляючи їхні землі та відбуваючи різні натуральні повинності. Положення про землеволодіння і повинності поміщицьких селян Російської імперії, що склалося в ХVІІ-ХVІІІ століттях, призвело до засилля кріпосного права та посилення феодального гніту.

Протиріччя між дворянством і селянством загострювалися, що призводило до виступів селянства й аж до повстань, як це сталося в 1846–1847 роках в Україні та Білорусі. Для врегулювання цих відносин, а також для посилення поміщичого землеволодіння, з метою подальшого перетворення кріпосних селян у вільних селян
2 квітня 1847 року російський імператор підписав «Правила для управления имениями по утвержденным для оных инвентарям» – «Інвентарні правила», які увійшли в історію як «Інвентарна реформа».

Вони мали на меті запровадження єдиної системи поміщицького землеволодіння та повинностей селян в Україні, Білорусі та Литві і складалися з трьох розділів:

• Розділ І. Про інвентарі та обмеження панування поміщиків:
  У цьому розділі містилося наказання поміщикам подавати уряду т. зв. інвентарі — документи, в яких описувався розмір селянських наділів і відбування панщини. Також визнавалися права поміщиків на землі маєтків і заборонялося збільшувати повинності, що були визначені в інвентарях.

• Розділ ІІ. Про переведення на інвентарні правила селян в губерніях, де існувала поміщицька і селянська власність:
  Цей розділ регламентував переведення селян на нові правила в губерніях з сумісним землеволодіння поміщиків і селян та встановлював строки виходу селян з кріпосної залежності.

• Розділ ІІІ. Про заходи для забезпечення введенення інвентаря і припинення свавільних дій поміщиків:
  Тут визначалася повноваження тимчасових управлінь по введенню інвентарів, їх структура та склад, а також правила розгляду справ по скаргах селян чи поміщиків.

Реформа мала суперечливий характер. З одного боку, вона пом’якшувала кріпосницькі порядки, обмежуючи довільну владу поміщиків, встановлюючи розмір селянського наділу та уніфікуючи повинності. З іншого боку, вона зберегла кріпацтво, не дала селянам особистої свободи і права власності на землю. Для селян це стало кроком до скасування кріпосного права.

Значення реформи:

• Встановлення єдиної системи поміщицького землеволодіння та повинностей селян в Україні, Білорусі та Литві.

• Пом’якшення кріпосницьких порядків.

• Обмеження довільної влади поміщиків.

• Встановлення розміру селянського наділу.

• Уніфікація повинностей.

• Побудова кроку до скасування кріпосного права.

Підсумок:

Інвентарна реформа 1847-1848 років була кроком до скасування кріпосного права в Україні, Білорусі та Литві. Вона пом’якшила кріпосницькі порядки, обмежила довільну владу поміщиків, встановила розмір селянського наділу та уніфікувала повинності. Однак реформа не дала селянам особистої свободи і права власності на землю.

Часто задавані питання (FAQ):

• Що таке Інвентарні правила?
  Інвентарні правила – це положення, які визначали розмір селянського наділу та уніфікували повинності поміщицьких селян на Правобережній Україні, Білорусі та Литві.

• Яка мета Інвентарних правил?
  Метою Інвентарних правил було врегулювання відносин між поміщиками і селянами, а також посилення поміщичого землеволодіння, з метою подальшого перетворення кріпосних селян у вільних селян.

• Коли були прийняті Інвентарні правила?
  Інвентарні правила були прийняті 2 квітня 1847 року.

• Які були основні положення Інвентарних правил?
  Основними положеннями Інвентарних правил були: обов'язкове подання поміщиками уряду інвентарів, в яких описувався розмір селянських наділів і відбування панщини; визнання прав поміщиків на землі маєтків і заборона збільшувати повинності, що були визначені в інвентарях; переведення селян на нові правила в губерніях з сумісним землеволодіння поміщиків і селян; встановлення строків виходу селян з кріпосної залежності; визначення повноваження тимчасових управлінь по введенню інвентарів, їх структура та склад, а також правила розгляду справ по скаргах селян чи поміщиків.

• Яке значення мала Инвентарна реформа?
  Інвентарна реформа мала суперечливий характер. З одного боку, вона пом’якшувала кріпосницькі порядки, обмежуючи довільну владу поміщиків, встановлюючи розмір селянського наділу та уніфікуючи повинності. З іншого боку, вона зберегла кріпацтво, не дала селянам особистої свободи і права власності на землю. Для селян це стало кроком до скасування кріпосного права.