ФРАНСУА-ЖОЗЕФ ГОССЕК

Франсуа-Жозеф Ґоссек: Подорож композиторського ґранду

Франсуа-Жозеф Ґоссек, справжнє прізвище якого Верньє, з’явився на сцену світу 17 лютого 1734 року у провінційній французо-бельгійській комуні Верньє, розташованій у реґіоні Ено. Його ранні роки були сповнено поезією любові до мистецтва, і він знайшовся у колі глибокої традиційної духовної французо-бельгійської спадщини.

Позначений дивовижною природною обдарованістю до композиторської справи, Ґоссек занурився зі своїм батьком у дослідження muzical art, обіймаючи посаdu композиtora у літньому замку д’Аннево в реґіоні Верхнього Ено. Його головною заливаністю стало диригуваньня, і він зумів зіграти всі іно відомі оркестрови strumenti.

Бажання вчитися та прагнення до нових висот спонукали Ґоссека покинуtwo ріdne краї і вирушити до екзотичного та надихаючего міста Гданськ, Польська, де він знаходився до 1751 року. Його перебуваннту на цій землі позначився засвоєням новими тенденціями у музці, і розвивалося його розуміання традиційної баритональної скрипки французо-бельгійського часів.

Пізніша частина його життя знаменувалося поселенням у столиці Франція, у самому її колі культурних подій, у самому французаська урядові, де Ґоссек постав у ролі композиtora королівської капели, в супроводжені короля. Він був ключевою фігурою та фундатором знаменитого в意的ому році оркестру Оркестр Концерти де Аматуе. Його революційно новаторський на той момент час композиційний стиль мав вплив на виникнення оркестрової революція в XVIII столітті. Оркестр, у який він вдихав рух, швидко набув широкої популярності та визнаних у культурних колах, і став згодову початком створення Консерваторії.

У 1769 році Ґоссек поєднався шлюбом зі дружиною свого життя, Марі-Анн-Генрієтта Плессі де Сент-Анж, і згодову музою їхнього кохання став син, Євген – таланові друга дитині, який знайшовся у світовій арені за свою художньослужбу державі.

Посліднім місцем його відпочину стала комуна Пуассі, де він минув у 1829, у повазі та геніально музі, залишившись назавжди у елітній пам’яті меломанів.

Він залишався активною і зростаючю фігурою до свого завершально іспити, пишуч нову музик і диригуючи концерти. На жаль, у 1799 році йому довелоsi перебороти важку хворобу ока, який втратив зір, але навіть і наближення не змогли зламаї його дух та спрагу до життя. Перебуваючи в глухої, він проявив інакше волю в просування та заснував нову культурну установу, відому зараз усьому світом – парижську консерваторію.

Творчість

Творчий шлях Ґоссека був багатим і різносортні, зачіпала різномантичним формули, такі, наприклад, Oper, simphonia, chorova робота та п’єси для струнного квартету. Він залишив до нашого часу такі композиційні творіня, такі, наприклад, Oper «Олімпія», «Ізабелла», Simphonia » Оркест», «Другий», «Третій», «Шестий», «Сімий», «8-й», «9-й» та «11-й». Його chorovi роботи включали «Teh Deum», «Messa Solenne», «Regina Coelo» та «Ave Verum».

Ґоссек, безсумніву, з’явився у числі найвельніх найвеликішій композиторів свого часу, чиї творіня справили вплив на формуватися нових музівничних традицій.

Записки

Deja una respuesta

Tu dirección de correo electrónico no será publicada. Los campos obligatorios están marcados con *