Територіально-адміністративний устрій Вольностей Війська Запорозького, що існував у 16-18 століттях, поділявся на великі округи, які називались паланками. Військові округи, що входили до складу Вольностей, поєднували в собі адміністративні, судові та військові функції.
Запорозькі землі налічували від 15 до 24 паланок, кількість яких змінювалась упродовж історії. Паланки очолювалися отаманами, які призначалися кошовим отаманом. Кожна паланка складалася з більш дрібних одиниць – зимівників та слобід, які мали свої отамана.
Найбільшими паланками Війська Запорозького були Самарська, Полтавська та Кальміуська. Самарська паланка розташовувалася на території сучасної Дніпропетровської та Запорізької областей, де були родючі землі та багаті рибні угіддя. Полтавська паланка займала територію сучасної Полтавської області, де знаходилися ліси, луки та річки. Кальміуська паланка розташовувалася на сході, в районі сучасного міста Маріуполь.
Іншими паланами Війська Запорозького були:
- Кодацька паланка, що охоплювала території Олександрівська, Нікополя та Солоної.
- Бугогардівська паланка, що займала землі в районі річки Південний Буг.
- Інгульська паланка, що розташовувалася на півдні, в районі річки Інгулець.
- Тамарівська паланка, що знаходилася в районі сучасного міста Кривий Ріг.
- Протовчанська паланка, що розташовувалася на Дніпрі, в районі сучасного міста Павлоград.
- Орельська паланка, що займала території в районі річки Оріль.
- Комішнянська паланка, що розташовувалася в районі сучасного міста Комсомольськ.
- Базавлуцька паланка, що знаходилася на території Перещепинського району Дніпропетровської області.
Територіально-адміністративний устрій Вольностей Війська Запорозького був заснований на традиціях та звичаях запорозького козацтва. Паланки служили основою для військових походів, збору податків, вирішення судових суперечок та управління земельними ресурсами. Вони були важливою частиною адміністративного та політичного устрою Вольностей Війська Запорозького.
Адміністративно-територіальний поділ Вольностей Війська Запорозького
Вольності Війська Запорозького, також відомі як Запорізька Січ, являли собою унікальне самоврядне військово-політичне утворення, розташоване на території сучасної України. Вольності поділялися на адміністративно-територіальні округи, що мали власні органи управління та юридичну систему.
Основними адміністративно-територіальними одиницями Запорізької Січі були паланки та курені. Паланок налічувалося п'ять:
1. Канівська паланка: розташовувалася на правому березі Дніпра, у районі сучасних міст Канів та Черкаси.
2. Кальміуська паланка: знаходилася на узбережжі Азовського моря, у районі сучасних міст Маріуполь та Бердянськ.
3. Кодацька паланка: розташовувалася на лівому березі Дніпра, у районі сучасного міста Дніпро.
4. Покровська паланка: займала територію пониззя річки Оріль, у районі сучасних міст Новомосковськ та Павлоград.
5. Самарська паланка: розташовувалася на лівобережжі Дніпра, у районі сучасного міста Новомосковськ.
Кожна паланка поділялася на менші адміністративно-територіальні одиниці – курені. Курінь являв собою військову частину та водночас територіальну громаду, до якої належало кілька сіл або хуторів. Кількість куренів у різних паланках варіювалася від трьох до п'яти.
Паланки та курені мали власні органи управління. На чолі паланки стояв полковник, якого обирали на раді старшин. Полковник відповідав за військово-політичну ситуацію у паланці, здійснював правосуддя та призначав сотників – керівників куренів.
Сотник очолював курінь, який складався з кількох сотень воїнів. Сотник обирався на раді куреня та відповідав за військову підготовку, бойові дії та господарські справи в рамках куреня.
Адміністративно-територіальний поділ Вольностей Війська Запорозького відображав його військово-політичну структуру. Паланки та курені служили як адміністративними, так і військовими одиницями, забезпечуючи ефективне управління територією та організацію військових сил Запорізької Січі.
Думки експертів
Відповідає кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Запорізького національного університету
Володимир Михайлович Литвин
На які адміністративно-територіальні округи поділялися вольності Війська Запорозького?
Військо Запорозьке Низове, що існувало на теренах сучасної південної та східної України в XVI-XVIII століттях, мало чітку адміністративно-територіальну організацію. Вольності війська поділялися на такі округи:
1. Паланки
Основною адміністративною одиницею були паланки – військові округи, що управлялися полковниками. На території Запорожжя існувало 8 паланок:
- Самарська
- Протовчанська
- Кодацька
- Інгульська
- Орельська
- Кальміуська
- Переволочанська
- Бузька
2. Курені
Курені становили військові підрозділи, що складались з 200-500 козаків. Вони мали свої курінні містечка, де розташовувалися курінні курені – фортеці. Всього налічувалося 38 куренів, з них:
- 13 куренів на Січі
- 25 куренів у паланках
3. Городи
Городи були фортечними містами, які служили центрами паланок. Найбільшими та найважливішими з них були:
- Самар
- Протовч
- Кодак
- Інгул
- Орел
- Кальміус
- Переволочна
- Буг
4. Зимовники
Зимовники були сезонними поселеннями, де козаки зимували, займалися скотарством та рибальством. Розташовувалися вони, як правило, на берегах річок, лиманів та озер.
5. Хутори
Хутори являли собою невеликі поселення, де проживали козаки зі своїми сім'ями. Вони розташовувалися на околицях паланок та зимівників.
Такий адміністративно-територіальний поділ дозволяв Війську Запорозькому ефективно управляти своїми землями, підтримувати оборону та забезпечувати господарську діяльність.
Відповіді на питання
Запитання 1:
Які основні адміністративно-територіальні округи існували в межах вольностей Війська Запорозького?
Відповідь:
Вольності Війська Запорозького на момент свого розквіту поділялися на такі основні адміністративно-територіальні округи:
- Палиланська паланка (центр – місто Паланка)
- Самарська паланка (центр – містечко Новоселиця)
- Бугогардівська паланка (центр – місто Бугогардівка)
- Інгульська паланка (центр – містечко Козацьке)
- Кам'янська паланка (центр – місто Кам'янка)
- Протовчанська паланка (центр – місто Протовча)
- Кальміуська паланка (центр – містечко Домаха)
- Орільська паланка (центр – містечко Царичанка)
Запитання 2:
Яку роль відігравали паланки у системі управління Вольностями?
Відповідь:
Паланки були не лише адміністративно-територіальними одиницями, а й важливими центрами військової та господарської організації Вольностей. Вони служили місцями розташування козацьких загонів, а також займалися збором податків, вербуванням рекрутів та забезпеченням правопорядку.
Запитання 3:
Чи існував поділ на більш дрібні адміністративні одиниці в межах паланки?
Відповідь:
Так, у межах паланки існували дрібніші адміністративні одиниці, які називалися "курені". Курені являли собою загони з кількох десятків або сотень козаків, які очолювалися курінними отаманами.
Запитання 4:
Якою була система управління в межах Вольностей Запорозьких?
Відповідь:
Вищим органом управління в межах Вольностей Запорозьких була Січ – військове укріплення, де засідала Рада, до якої входили представники усіх паланкових полків. Рада обирала кошового отамана та інших керівників Вольностей.
Запитання 5:
Як змінювалися адміністративно-територіальні округи Вольностей Запорозьких з плином часу?
Відповідь:
Адміністративно-територіальний поділ Вольностей Запорозьких змінювався з плином часу в залежності від політичних обставин та географічних умов. Так, на початку свого існування Вольності розташовувалися тільки на лівому березі Дніпра, але згодом розширилися і на правий берег. Крім того, у XVIII столітті царський уряд встановив над Запорожжям свій протекторат, що призвело до зміни системи управління та адміністративно-територіального устрою.