Яка відповідь є правильною?
- Біопсію печінки
- МРТ печінки
- Транзієнтну еластографію
- NALFD Fibrosis Score (NFS)
Метод обстеження у межах вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки за показником FIB-4 ≥1,3
Показник FIB-4 використовується для експрес-оцінки фіброзу печінки у хворих на цироз чи гепатит. Цей показник враховує вік хворого, рівень тромбоцитів, а також рівні аспартатамінотрансферази (АСТ) та аланінамінотрансферази (АЛТ) в крові. Якщо показник FIB-4 дорівнює або більше 1,3, це свідчить про великий ризик фіброзу печінки.
Одним із методів обстеження у межах вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки в таких випадках є транзієнтна еластографія. Цей метод дозволяє неінвазивно визначити ступінь жорсткості печінки, що може бути пов’язано з наявністю фіброзу. Транзієнтна еластографія є швидким та безболісним тестом, який може допомогти у визначенні стадії фіброзу печінки.
Проведення біопсії печінки є інвазивним методом, який вимагає від пацієнта піддатися хірургічному втручанню для отримання зразка тканини печінки. Цей метод має певні ризики та може бути болючим. Тому, у разі показника FIB-4 ≥1,3, транзієнтна еластографія є більш безпечним та зручним методом для визначення ризику фіброзу печінки.
Таким чином, найбільш правильним варіантом для обстеження у межах вторинного оцінювання ризику фіброзу печінки, якщо показник FIB-4 ≥1,3, є використання транзієнтної еластографії.